Дитсадівські будівлі з снігу


Увесь грудень прочекали сніги. Різдвяні канікули теж не порадували манною небесної. Але сніжок все ж трохи випав, і тоді вирішили утілити задумане, використовуючи те мале, що, як мовиться, бог послав.

На майданчику є дві залізні лазилки: одна у вигляді трикутника, а інша – дуги. Вирішили їх узяти за основу майбутніх будівель – звичайно ж, це будуть будиночки. І звичайно ж зайця і лисиці. Ну а казка, значить, називається Заюшкина хатинка. В якості каркаса натягнули жалюзі(списані на роботі), а згори зробили сніговий накат з водою.

У заячого будиночка(раз хатинка лубова) на віконницях зображений хохломская розпис(теплі кольори), а на лисячій хатинці – розпис гжель(синя, холодна). Будиночку зайця зробили трубу(оскільки стояло завдання зробити щось, куди хлопці кидатимуть крижинки, сніжки), та і лубовій хатинці належить. Труба зроблена з піддонів для молока(спасибі довколишній дитячій молочній кухні!) і розфарбована під цеглину. Обклеїла її скотчем, щоб не вимокнув картон. Будиночку лисички теж додала шарму – прив’язала на дах на білих стрічечках сніжинки(вирізані кругляшки з пластикової пляшки і денця від них же з малюнком, зробленим білим штрихом).

Тепер треба зробити доріжку від будиночка до будиночка.

Вирішили провести з хлопцями пізнавальне зайняття по вивченню властивостей води взимку.

Заготовили пластикові баночки з-під майонезу, йогурту, тортів. Приготували різні цікаві штучки для прикраси наших крижаних пироженок(кольорові кришечки, мішура, насіння дині, шкаралупа волоських горіхів). Того дня було холодно і молодша група не гуляла. Тому в групі хлопці на зайнятті приготували кожного своє тістечко і залили водою, а я усі їх твори винесла на вулицю і поставила під вікном групи.

Хлопці з цікавістю дивилися у вікно. Потім я принесла в групу(заздалегідь заморожені) ледишки – хлопці з цікавістю їх чіпали. Усі стояли навколо круглого столу. Коли я вийняла ледишки з баночки, у малюків був захват. Але ось ледишка вислизнула у когось з рук і покотилася на протилежний край столу. І тут почалися покатушки. Крижинка ковзала по столу, залишаючи за собою мокрий слід, стаючи прозоріше і зменшуючись. Було усім цікаво!

Усі крижинки, які вийшли в результаті нашого експерименту, розмістилися уздовж доріжки, що йде між будиночками. Також уздовж стежини виявилися шишечки і ялиночки. Ну, а недалеко від стежини, на огорожі сидить півник(розфарбована гуашшю картинка). А ще наморозили великі крижинки для бОльших вражень.

Для закидання крижинок і сніжків додатково зробили цебер – із золотою хохломой. Посадимо туди золоту рибку(є така задумка).

Робота по перетворенню майданчика в казку була закінчена 22 січня.

Для дбайливих мам та татусів

Опубліковано у Ми і діти. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.