Чекаємо другого


чекаємо другого

У перші місяці вагітності можна підвести дитину до думки, що зазвичай в сім’ї декілька дітей Фото : GettyImages.com/Fotobank.ru

Виглядає це так – те пряме питання: А ви мене любитимете, як раніше?, то нез’ясовні капризи, то бажання знову стати маленьким, щоб отримати більше батьківської уваги.







Але що ж робити?







Підготувати дитину до появи другого. Це не врятує вас від дитячих ревнощів, але допоможе пом’якшити її.

Якщо старшому усього лише рік або два, то йому дуже складно буде винести те, що увага мами ділиться тепер на двох. Тому психологи вважають, що ідеальний вік першої дитини на момент народження другого – це чотири-п’ять років. Втім, прийоми підготовки однакові для усіх віків.

До народження молодшого

У перші місяці вагітності можна підвести дитину до думки, що зазвичай в сім’ї декілька дітей. Звертайте його увагу на тих хлопців, у яких є молодша сестричка або братик, читайте казки і дивіться мультики, в яких показані сім’ї з декількома дітьми. Дружними, звичайно.







Існує думка, що більше ревнує розпещена дитина, але це не так. Більше ревнують діти, якраз невпевнені в любові батьків : їм її так бракує, а тут ще один претендент. Тому рада – проводите з дитиною більше часу, особливо відразу після появи у будинку новонародженого.







Ще одна поширена помилка – обіцяти первістку друга по іграх. Адже за цим йде розчарування: друг по іграх не лише не грає, але навіть не говорить.







Не варто прикрашати реальність – краще показати дитині його дитячі фотографії і записи на відео і пояснити, яким насправді буде його молодший.







Ближче до пологів повідомите малюка, що мамі потрібно буде поїхати в лікарню. Краще, якщо дитина на час вашої відсутності могла б залишитися удома, а не був засланий до родичів. Буде здорове, якщо дитина зможе відвідати вас або хоч би говорити з вами по телефону.

І ось він народився

Коли ви тільки прийдете з пологового будинку, постарайтеся показати дитині, що він не став вам менш цікавий. Нехай немовля у цей момент тримає хтось інший, щоб ви змогли прямо з порогу обійняти того, що зустрічає, пройти з ним в квартиру і хоч би перші півгодини займатися саме їм: розпитати про те, що сталося за цей час, сказати, як ви по ньому нудьгували. Молодшого ж члена сім’ї покажіть, коли старший сам про це попросить. Усвідомлюйте те, що з лікарні він все-таки чекає передусім вас, а не незнайомого брата.







Будьте пильні з гостями! Звичайно, вони розпитуватимуть про маленький, але не забувайте перекладати розмову на старшого, хвалити саме його і розповідати про його успіхи.







Не впадайте в крайності. Перша – обмежувати доступ до немовляти, не давати нічого для нього зробити. Друга – навпроти, навантажувати обов’язками або не давати займатися своїми справами, вимагаючи присутності при зайнятті з малюком. Допомога має бути добровільною.







Існує і ще один перебір: батьки, переживаючи почуття провини перед старшим, намагаються не показувати свою любов до молодшого і навіть можуть грати невдоволення, лаяти немовля і ін. Так поступати не варто – великий ризик, що дитина засвоїть саме цей стиль поведінки.







Не передавайте без попиту речі старшого молодшому.







Спочатку, коли ви особливо сильно втомлюєтеся, постарайтеся все ж зберегти ритуали спілкування із старшим. Читання на ніч, недільні прогулянки, якісь хвилини, які належали тільки вам і вашому старшому, допоможуть йому зрозуміти, що ви і справді любите його, як і раніше. Повірте, це працює краще за будь-які запевнення.

А батьки трирічного Жени застосували хитрість, що підказала знайомим психологом. Раз на день мама стала грати з Женей в маленького – на півгодини він ставав немовлям. Мама сповивала його, поїла з пляшки, вколисувала. Розмовляти або бігати йому строго заборонялося. Окрім принад дитинства він пізнавав і тяготи: час від часу мама не розуміла, що йому потрібно: адже він же ще не уміє говорити.







У цю гру батьки грали з Женей без сторонніх, напівжартома, а в решту часу його спроби стати маленьким вони ігнорували. Впадати в дитинство Женя перестав дуже швидко, а гра в немовля йому набридла через пару місяців.

Для дбайливих мам та татусів

Опубліковано у А чи заєте Ви?. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.