Діти – тільки за гроші


діти тільки за гроші

У дитинстві є місце грошам, тільки як його визначити?

Коли моїм друзям подзвонили з магазину і сказали, що їх 12-річний син спійманий на крадіжці, батьки не повірили, вирішили – помилилися номером. Коли ми вночі разом переплакували цю історію на нашій кухні, я, чесно кажучи, теж не могла повірити. Я адже їх Саньку з народження знаю. І батьків його знаю усе життя. Рідкісній гармонійності сім’я. Якщо говорити про матеріальний, то середній клас. Навіть трохи вище за середній. Іграшки, про які мої діти починали мріяти, у Саньки з’являлися відразу ж. Відпочинок в приємних країнах – три рази в рік. Дні народження – в кращих ігрових центрах міста. Репетитори – найдорожчі. Але в усьому цьому не було жлобства, просто гідний спосіб життя гідних людей. Тоді навіщо Санька засунув під куртку дві шоколадки і чіпси?

Батькам було такий страшно від того, що стався, що як поговорити з Санькой, вони просто не знали. Це дійсно розмова, яка і почати-то неможливо. У ночі вирішили: бесіду доручити моїм дітям. Мовляв, Санек, а що учора за кипеж був із-за тебе, родоки всю ніч бубоніли на кухні?

Наступна ніч пішла на розбір отриманої інформації. У Саньки дійсно було все. Тобто йому купували, приносили, давали усі. За обіди в школі платила мама. Квитки в кіно – мама, з нею і в кіно йти належить. Хочеш узяти друга? Будь ласка, але мама – це обов’язково. Тільки грошей у вигляді грошей у Саньки не було ніколи. Батьки вважали, що гроші у дитини – це непристойно. Зате усе Санькини однокласники жили простіше, але мали кишенькові гроші. І вищим кайфом в класі вважалося сходити в найближчий магазин і на заощаджені( скоплені, подаровані) купити ось цих самих чіпсів і шоколадок. Саньку покликали. Йому хотілося з усіма, і він пішов. Грошей у нього, як завжди, не було, але йому дуже хотілося з усіма. У магазині соромно було признатися у власній повній неплатоспроможності, тому Саньку осяяло: він сказав, що купити за гроші може кожен дурень, а він і так візьме. Однокласники захоплено роззявили роти. Перший раз пронесло. Два дні Санька був героєм класу. На третій день вирішили повторити. І ось тут не пронесло.

Тепер Санькини батьки звикають до нової реальності. Хлопчик росте і з цим потрібно якось управлятися. Виникає безліч питань. Скільки давати грошей? Як часто? Як контролювати витрати?

Це питання, з якими усі ми рано чи пізно стикаємося. У дитинстві є місце грошам, тільки як його визначити? Нелегке завдання для будь-якого дорослого. Тут у кожного в рукаві є своя смішна історія. Мама дала 7-річній дочці останню в той момент тисячу рублів. Веліла купити біля під’їзду редиску. Мама, природно, розраховувала, що дитина купить пучок, розміняє тисячу і принесе здачу. Дитина принесла величезний мішок редиски. Ледве доніс. Я дала твій гріш, сказала, що мені редиску, мені бабулька насипала. У неї взагалі більше редиски не залишилося, – гордо розповідала дочка мамі, що ридає від сміху. Ту редиску ялини довго.

А хлопчикові приблизно того ж віку батьки пояснили: не можна просити все підряд, потрібно спершу зрозуміти, яка зараз в сім’ї ситуація. Дитина зрозуміла. Кожного разу в магазині він з властивою цьому віку безпосередністю дуже голосно запитував: А як у нас зараз з грошима? Тому що я хочу це, це і ось це. Увесь магазин з цікавістю замовкав, адже ніщо не викликає живішого інтересу у співгромадян, чим чуже матеріальне становище.

Є і менш смішні історії про батьків, які намагалися стимулювати дітей грошима, встановлювали внутрісімейну вартість п’ятірки по фізиці і вимитого посуду, але я не знаю випадку, щоб це закінчилося добром.

Оскільки ж потрібно? Універсального рецепту, думаю, не існує. Потрібно скласти усі історії в один посуд, гарненько перемішати, а потім подумати – що корисного вийняти з цього посуду.

Для дбайливих мам та татусів

Опубліковано у Дещо цікаве. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.