Як навчити дитину вигадувати казку. Уроки творчості


Ваш малюк може довго слухати захоплюючі історії, повні чудес і пригод? А що, якщо він сам виступить в ролі казкаря? Допоможіть дитині в цій корисному і захоплюючому зайнятті.

як навчити дитину вигадувати казку. уроки творчостіЗ чого розпочати

Вигадувати казки можна мимохідь, на ходу. Адже коли руки зайняті господарством, голова вільна для творчості. Малюк із задоволенням прийме участь в розробці казкового сюжету і в грі, непомітно поповнить свій словниковий запас, закріпить граматичну будову мови, і, що саме головне, повправляється в мистецтві оповідача(усне монологічне мовлення).

Казки можна вигадувати про що завгодно, навіть про овочі і домашнє начиння, але спочатку потренувавшись на простішому матеріалі. Існують різні рецепти організації таких творчих тренувань. Те, як ви їх використовуватимете, залежить від віку дитини. Дитина старше за 4 роки може вигадувати разом з дорослим, а 5-6-річний вже досить вільно вигадує самостійно, і завдання дорослого – дати імпульс до письменництва. Багато що залежить від його і ваших творчих можливостей, умов, в яких ви займетеся письменництвом(буде цей спеціально відведений час або доведеться вигадувати, попутно займаючись іншими справами або знаходячись в дорозі).

Закінчи казку

Потрібно дати дитині завдання – придумати для казки кінцівку. Вашою метою буде розвиток уміння логічно завершувати яку-небудь розповідь, уміння осмислять сприймане і правильно закінчувати думку, активізувати словниковий запас. Отже, ви пропонуєте дитині простий сюжет з декількох пропозицій. Наприклад: Пішов якось хлопчик Стьопа в ліс за грибами. Зустрів Стьопа в лісі білку – та помахала йому пухнастим хвостом і поскакала по гілках дерев. Попався йому і заєць, та тільки зайчик-боягузка відразу сховався в кущах – злякався. Багато грибів Стьопа назбирав, суниці наївся. Так ходив він по лісу, ходив та і забрів в абсолютно незнайоме йому місце. Спочатку хлопчик трохи злякався, але потім згадав, що він дуже сміливий(інакше як би він один в ліс пішов?) і став оглядатися. Дивиться Стьопа по сторонах, щоб зрозуміти, де він опинився і раптом бачить . .

Тут ви звертаєтеся до малюка з проханням закінчити казку відповідно до її сенсу. Якщо виникають труднощі, можна допомагати йому навідними питаннями: Що побачив хлопчик? Що він збирав? Що могло статися з ним в лісі? Хто міг допомогти Стьопі вибратися з лісу?. Дуже важливо емоційно реагувати на кожну знайдену дитиною відповідь(здивування, радість, переляк і так далі), розвиваючи таким чином емоційне відношення до вигадуваного, навичку передачі емоцій в мові.

Можна влаштувати конкурс різних варіантів закінчення казки : кожен з вас може запропонувати декілька варіантів, а потім ви разом їх обговорите. Останній етап відіграє важливу роль в розвитку саме логічного мислення і уміння сприймати і продовжувати почату думку. Надалі дитина може розповісти кому-небудь вигадану казку і проілюструвати її малюнками. Після створення декількох таких кінцівок до ваших невитіюватих сюжетів(не намагайтеся придумати складний початок, воно має бути дуже простим), ви побачите, що малюк здатний на самостійний твір кінцівки казки, без навідних питань.

Твір по серіях картинок

Для такого зайняття доведеться заздалегідь підібрати відповідну серію картинок. Наприклад, картинки з посібників з розвитку мови, що становлять серію ілюстрацій на якийсь один сюжет. У цих цілях зручно використати логопедичні альбоми, різні посібники і букварі. Якщо дитина не відвідує дитячий сад, йому подібні вправи потрібні обов’язково: саме цей вид роботи викликає труднощі у хлопців при вступі до школи. Час від часу дидактичний матеріал треба оновлювати, придумувати нові варіанти роботи із старими картинками. Твір по картинках виявиться незамінним і в довгій дорозі, і під час хвороби малюка, коли треба деякий час утримувати його у відносно нерухомому і спокійному стані.

Метою цього завдання – допомогти побачити барвистість, яскравість створених на картинці образів; формувати уміння правильно підбирати дієслова і прикметники для характеристики персонажів. Вам належить учити малюка вибудовувати сюжет в логічно вірній послідовності, давати характеристику місця і часу дії – це повинно сприяти розвитку уяви і творчого мислення дитини. Розглядаючи з малюком перший малюнок, зверніть увагу дитини на те, що за місцевість зображена на малюнку : Кого(яких персонажів) ти тут бачиш? Що вони роблять? Де вони знаходяться? Яка обстановка навколо них? Яка пора року(дня)? Які ознаки про це говорять? Використовуючи ілюстрації до казок, треба обов’язково звернути увагу малюка на те, що сюжет картинок казковий(наприклад, мишка грає в повітряну кульку і тому подібне).

Початок казки складається по першій картинці(Жили-били.). Друга картинка розглядається детальніше: дорослий звертає увагу дитини на дрібніші предмети: Як ти думаєш, що це таке? Цікаво, навіщо він(вона, воно) тут потрібний? Дорослий може допомогти придумати імена героям, запитати, який персонаж особливо сподобався і чому. В процесі роботи з картинками треба емоційно реагувати на дитячі репліки, допомагаючи в творі казки і описі героїв, ставити в динамічному темпі навідні питання. Коли казка буде придумана, можна запропонувати малюкові розповісти її кому-небудь з рідних, а також повідати слухачам про процес її створення.

Колективний твір

Чим не розвага на дитячому святі або під час сімейних посиденьок? Беруть участь відразу декілька дітей. Діти пропонують тему, героїв казки, дорослий займається сюжетом, залучаючи хлопців до його розвитку. Присутність відразу декількох учасників робить твір казки різноманітнішим, цікавішим, а її зміст повним і глибоким. Якщо ви залучите інших дорослих, це тільки збагатить гру. В процесі спільної діяльності дитина отримує наочне уявлення про те, що означає придумувати казку поетапно. Гра привчає його чіткіше і продумано складати фрази, адже його повинен зрозуміти інший учасник, щоб придумати своє продовження.

Спочатку запропонуєте придумати назву казки, героїв, розповісти, якими вони будуть, описати їх зовнішній вигляд, настрій. Потім казка збирається з дитячих відповідей на ваші питання: З чого розпочнеться казка? Як розвиватимуться події? (що станеться далі?) Який момент буде найгострішим? Який – найцікавішим, забавнішим? Чим закінчиться казка? Свої відповіді-продовження учасники висловлюють по ланцюжку, один за одним. Зміна питань в процесі твору казки активізує увагу дітей. Якщо діти упевнено справляються з твором казки по запропонованому плану, можна запропонувати додаткові питання, підказуючи нові напрями фантазування. Запропонуйте дітям переказати вже вигадане, притягніть до обговорення того, що вигадали інші. Вигадану казку варто записати, щоб прочитати її наступного дня або при новій зустрічі друзів. Можна продовжити дітям твір казкового серіалу.

Інсценування

Запропонуйте малюкові оживити казку: придумати костюми, розробити поведінку персонажів відповідно до їх характерів, продумати міміку, жести, інтонацію кожного героя. Мета такого завдання – активізація творчого відношення до слова. Творче осмислення повинне проявитися в умінні трансформувати словесний казковий образ в драматичний.

Тут також передбачається колективна творчість. Виконавцями ролей можуть стати не лише діти, але і іграшки, ляльки. Незамінними помічниками можуть стати герої лялькового театру(такі іграшки продаються в магазинах, але за бажання можна створювати їх своїми руками). Вибрана для інсценування казка може бути вигаданою або прочитаною раніше – в даному випадку творчість полягає не в створенні, а втіленні сюжету. При розподілі ролей враховуються індивідуальні особливості і можливості дітей, а також використовуваних іграшок, обговорюються характери персонажів. До репетиції залучаються усі учасники інсценування, навіть ті, хто не зайнятий в конкретній сцені(вони стежать за тим, чи відповідає виконання тексту ролі, допомагають знайти найбільш вдале втілення образу, беруть участь в його опрацюванні). Важливим етапом підготовки стане виготовлення декорацій, що притягне увагу маленьких учасників до тих деталей, які найчастіше вислизають від дитячої уваги : місце дії і його зміна, засоби передачі атмосфери казки, настрою(страшно, похмуро або ясно, весело). Участь дорослих в інсценуванні дозволяє розвинути у малюків здатність до емоційного занурення в казку, до її творчого осмислення, здатність до мімічної і інтонаційної творчості(на основі втілення словесного казкового образу).

Казка про конкретного персонажа

Сюжет багатьох казок побудований на основі різноманітних дій якого-небудь персонажа, який проходить шлях(здійснює дії) з певною метою. При цьому взаємодіє з іншими об’єктами: долає перешкоди, вирішує завдання, змінюючись сам і міняючи те, що оточує. Якщо ж герой по сюжету казки вирішує творчі завдання при взаємодії з оточенням, має певну мету, змінюється сам, робить висновки з життєвих уроків, то його дії призводять до позитивного результату. Запропонуйте дитині вибрати собі якого-небудь персонажа, описати його, придумати йому невелику пригоду і розповісти казку від першої особи в якості вигаданого персонажа.

Спочатку дорослий може запропонувати малюкові свій варіант казки або її зразковий план : треба продумати, якого героя вибрати(доброго або злого, ледачого або працелюбного і так далі); визначити його характер, мотиви і цілі вчинків; вирішити, в яку ситуацію його помістити(вибір місця дії); описати дії головного героя для досягнення мети(герой хотів чогось досягти і в результаті.).

Потім підводиться підсумок: як змінився герой? Для казки, що вийшла, придумується назва. Самостійне визначення героя і цілей його дій, міркування про досягнуті їм результати, формулювання виведень, а також вигадування назви казки – усе це умови морального виховання вашого малюка, умови формування у нього навичок міжособового спілкування.

Казка по заданій темі

Дитині пропонується вигадати казку на запропоновану тему. Це зажадає від нього уміння діяти по заданому плану, діяти у рамках запропонованих обставин. Іноді такий підхід полегшує завдання: треба лише підставити відповідні по сенсу слова або пропозиції, але іноді буває дуже важко відповідати чужому задуму. Часто саме такі утруднення зустрічаються у домашніх дітей при вступі до школи.

Зразковий алгоритм твору казки Пригоди котеняти.

Дорослий ставить малюкові питання, що підводять до опису головного персонажа : Яке це котеня? Якими словами можна сказати про нього? Яка у котеняти шерстка? Які у нього вуха, лапи? Можна загадати загадку про нього. Потім дитина виконує наступні завдання: Придумай пропозицію про котеня, щоб в нім було слово пухнастий(боязкий, обережний). Придумай, з чим можна порівняти нашого героя. Розкажи, що він уміє робити. Придумай пропозицію, щоб в нім були слова стрибає, біленький і ін..

Таким чином малюк поступово готує матеріал для казки на тему Пригоди котеняти. Тепер він може, використовуючи придумані ним пропозиції і фрази, описати характер героя, розповісти, як котеня збиралося на прогулянку, що цікавого він побачив, що з ним сталося, чим все закінчилося.

Задаючи тему казки, формулюйте її так, щоб вона емоційно налаштовувала малюка на твір казки(вже в самій темі може бути заданий казковий герой або підказала казкова ситуація). Цікавим може вийти результат, якщо в якості героя будуть використані неживі предмети – наприклад, ліжко або сумка. Звертайте увагу дитини на цікаве, цікаве в змісті казки, на її словесне оформлення. Надалі стежите за тим, як дитина в самостійній творчій діяльності застосовує засвоєні слова і вирази.

В процесі твору казки підтримуйте ініціативу малюка, стимулюйте прояви фантазії, стежте, наскільки вірно дитина розуміє ваші завдання і навідні питання.

як навчити дитину вигадувати казку. уроки творчостіКазка про іграшки

Виберіть для казки іграшки, наприклад, кішку і мишку, і починайте розповідати, супроводжуючи слова показом дій : Жила-била пухнаста кішка(обов’язково треба погладити кицьку, показавши її пухнасту шерстку), дізналася кішка, що мишка в її будинку норку собі влаштувала(показати уявний будиночок кішки і мишку в норці). Ось стала вона її вартувати. Тихенько ступає кішка пухнастими лапками, вона зовсім не чутно. Вибігла мишка погуляти, далеко від норки втекла. І раптом побачила кішку. Хотіла її кішка схопити. Та та ба! Спритна мишка прошмигнула у свою норку.

Потім запропонуєте малюкові подумати, про які іграшки він хотів би розповідати. В процесі виконання такого завдання активізується словник дитини(він активніше використовує ті слова, які вже знає, але доки не використовує у своїй промові), розвивається зв’язна мова: дитина підбирає потрібні визначення, утворюючи відповідну граматичну форму прикметника, і на цьому ж словниковому матеріалі будує зв’язне висловлювання. Відповідаючи на питання, він звертає увагу на характерні особливості зовнішнього вигляду іграшок(колір, форма, матеріал), підбирає порівняння, визначення. Згодом заохочуйте цей вид творчості в грі дитини. Запропонуйте зробити малюнок до казки, попросите розповісти(показати) казку про іграшки бабусі або друзям, що прийшли у гості.

Казка на вільну тему

Цей жанр – вершина словесної творчості малюка. Він повинен самостійно придумати назву казки, персонажів, умови для дії героїв, сама дія: зачин, кульмінацію, кінцівку. Дитина вчиться використати свій життєвий досвід, передавати його в зв’язному оповіданні. У нього формується уміння зрозуміло, чітко, послідовно викладати свої думки. Завдання мами – створити емоційний настрій, дати поштовх творчій уяві. Важливо, щоб дитина прагнула до цікавості сюжету, не забуваючи про словесне оформлення казки.

Творіть, вигадуйте, пробуйте! Дитяча казка завжди була абсолютно особливим жанром народних казок і служила не лише засобом забави вигадуючих хлоп’ят, але і одним з найважливіших засобів розвитку мислення дітей і освоєння ними досвіду попередніх поколінь!

Для дбайливих мам та татусів

Опубліковано у Дещо цікаве. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.