Точка зору. Косоокість у дітей


Косоокість – це таке положення око, при якому зорові осі не сходяться на даному предметі. Зовні це проявляється тим, що око відхиляється в ту або іншу сторону(управо або вліво, рідше вгору або вниз, зустрічаються і різні поєднані варіанти).

Якщо око приведене до носа, косоокість називають таким, що сходиться(зустрічається частіше), а якщо до скроні – що розходиться. Косити може одне око або обоє. Найчастіше батьки звертаються до дитячого офтальмолога, помітивши, що очі дитини дивляться неправильно.

Косоокість – це не лише проблема зовнішнього вигляду. Ефект косоокості є наслідком порушень сприйнять і проведення зорової інформації по усій зоровій системі дитини. При косоокості знижується гострота зору, порушуються зв’язки між правим і лівим оком, а також правильний баланс між м’язами, які рухають очі в різні боки. Окрім цього, порушується здатність до об’ємного зорового сприйняття. Косоокість може бути природженою, але частіше воно виникає в ранньому дитинстві.

Якщо патологія проявилася до 1 року, то її називають рано придбаною. Можливе виникнення хвороби і в 6 років. Але частіше косоокість розвивається у віці від 1 до 3 років. При народженні дитина ще не уміє дивитися двома очима, здатність до бінокулярного зору формується поступово до 4 років. При цьому будь-яке відхилення зорової осі від точки фіксації треба кваліфікувати як косоокість і ні за яких обставин не розглядати як варіант норми. Це стосується навіть таких, здавалося б, косметично мало виражених випадків, як косоокість з малим кутом і непостійна косоокість.

Найчастіше косоокість розвивається у дітей з далекозорістю – коли малюк погано бачить предмети, що знаходяться зблизька. Косоокість також може розвиватися у дітей з астигматизмом. При астигматизмі деякі ділянки зображення можуть фокусуватися на сітківці, інші – за або перед нею(бувають і складніші випадки). В результаті чоловік бачить спотворене зображення. Уявлення про це можна отримати, якщо подивитися на своє відображення в овальній чайній ложці. Таке ж спотворене зображення формується при астигматизмі на сітківці ока. Але хоча сама картинка при астигматизмі може бути розмитою і невиразною, людина зазвичай не усвідомлює цього спотворення, оскільки головний мозок виправляє його сприйняття. Косоокість може зустрічатися і при короткозорості – коли дитина погано бачить предмети, розташовані вдалині.

При косоокості на постійно косячому оці поступово відбувається пониження гостроти зору – амблиопия. Це ускладнення пов’язане з тим, що зорова система, щоб уникнути хаосу, блокує передачу в мозок зображення предмета, який сприймає косяче око. Такий стан призводить до ще більшого відхилення цього ока, тобто косоокість посилюється. Процес втрати зору залежить від віку виникнення патології.

Якщо це сталося в ранньому дитинстві, в перший рік життя, то зниження гостроти зору буває дуже і дуже швидким.

Причинами виникнення косоокості можуть бути:

* спадкова схильність, коли захворювання є у найближчих родичів(батьки, дядьки, тітки та ін.);

* наявність того або іншого оптичного дефекту(розфокусування) органу зору дитини, наприклад при далекозорості у дітей;

* різні інтоксикації(отруєння) плоду в період вагітності;

* важкі інфекційні захворювання дитини(наприклад скарлатина, дифтерія та ін.);

* неврологічні хвороби.

Крім того, поштовхом до виникнення косоокості(на тлі передумов) можуть послужити висока температура(понад 38°С), фізична або психічна травма.

Лікування

Існує більше 20 різних типів косоокості. Зовні усі вони проявляються відхиленням зорової осі від точки фіксації, але по своїх причинних чинниках і механізмі розвитку, а також по глибині порушень сильно один від одного відрізняються.

Кожен тип косоокості вимагає індивідуального підходу. На жаль, навіть серед медиків існує думка, що до 6-річного віку дитині з косоокістю нічого робити не треба і все саме пройде. Ця найбільша помилка. Будь-яке відхилення ока у будь-якому віці слід вважати початком хвороби. Якщо не робити ніяких заходів, може статися втрата гостроти зору, і тоді лікування зажадає значно більше сил і часу, а в деяких випадках зміни стають безповоротними.

Іноді косоокість буває уявною: із-за широкого перенісся новонародженого батьки підозрюють наявність цього дефекту зору, а його насправді немає – це усього лише ілюзія. У новонароджених очі посаджені дуже близько, а перенісся, у зв’язку з особливістю їх лицьового скелета, широке. У міру формування лицьового скелета відстань між очима збільшується, а ширина перенісся зменшується. Ось саме у такому разі все дійсно з віком проходить і виправляти нічого не треба, але визначити, уявна ця косоокість або реальне, може тільки лікар!

Будь-яка підозра на відхилення від норми повинна насторожити батьків і спонукати до швидкого відвідування дитячого офтальмолога.

Терміни профілактичного відвідування офтальмолога на першому році життя дитини

Перший огляд бажаний відразу після пологів. Слід сказати, що в пологових будинках не проводиться огляд офтальмологом усіх малюків без виключення. Неонатолог пологового будинку або дільничний педіатр можуть віднести малюка в групу ризику, тоді йому призначать консультацію окуліста вже в пологовому будинку або відразу після виписки. До групи ризику відносяться діти з обтяженою спадковістю по захворюваннях очей(якщо у батьків такі є), недоношені новонароджені, діти, що народилися при патологічних пологах, а також діти, батьки яких мають шкідливі звички(алкоголізм, паління).

Далі огляд офтальмолога потрібний малюкові у віці двох місяців, в півроку і у віці одного року. У ці терміни до окуліста направляють усіх дітей. Фахівець виявить наявність або відсутність у дитини далекозорості(короткозорості), гостроту і характер зору, кут косоокості і при необхідності направить на консультацію до інших фахівців, наприклад до невропатолога. Тільки після ретельного обстеження може бути розпочате комплексне лікування косоокості, що включає консервативну терапію і хірургічне лікування.

До консервативної частини лікування відносять методи, спрямовані на підвищення гостроти зору. За наявності далекозорості або короткозорості, за свідченнями, дитині потрібні окуляри. Іноді вони повністю виправляють косоокість. Проте одного носіння окулярів недостатньо.

Дуже важливо навчити дитину об’єднувати зображення з правого і лівого ока в один образ. Досягається це за допомогою комплексу лікувальних заходів, що проводяться курсами кілька разів в рік. Лікування консервативне і проходить в ігровій формі. Окрім цього, використовується метод оклюзії – закриття пов’язкою здорового ока впродовж певного часу щодня, для того, щоб дитина привчалася більше покладатися на слабке око.

Слід особливо відмітити, що успіх лікування косоокості залежить від правильно підібраної індивідуальної тактики лікування. Комплекс лікування часто припускає застосування як консервативного, так і, у більшості випадків, хірургічного посібника. При цьому до операції не треба відноситися як до альтернативи консервативному лікуванню. Хірургія – це один з етапів лікування, місце і час якого залежать від типу косоокості і глибини поразки зорової системи.

До хірургічного лікування і після нього слід проводити консервативні терапевтичні заходи, спрямовані на підвищення гостроти зору, для відновлення зв’язку між очима і стереоскопічного об’ємного зорового сприйняття – це досягається за допомогою спеціальних вправ. Застосовують методики, що дозволяють підвищити функціональний стан зорової частини кори головного мозку, змусити зорові клітини кори працювати в нормальному режимі і тим самим забезпечувати правильне і чітке зорове сприйняття. Ці методики носять стимулюючий характер. Зайняття проводиться на спеціальних приладах в амбулаторних умовах курсами по 2-3 тижні кілька разів в рік.

В ході лікування на певному етапі, за наявності високої гостроти зору, відновленні здатності до злиття двох образів з лівого і правого ока в єдиний зоровий образ, за наявності відхилення ока, проводиться хірургічне втручання на м’язах ока. Операція спрямована на відновлення правильного балансу між м’язами, що приводять в рух очні яблука(окорухові м’язи). Важливо розуміти, що операція не замінює терапевтичні методики, а вирішує конкретну задачу, яку неможливо вирішити консервативно.

Для вирішення питання про терміни проведення хірургічного втручання має значення наявність у пацієнта достатньої гостроти зору. Чим раніше поставити очі в симетричне положення при прямому погляді, тим краще. Спеціальних обмежень за віком немає. При природженій косоокості важливо закінчити хірургічний етап не пізніше 3 років, при придбаному – залежно від термінів досягнення на консервативному етапі лікування хорошої гостроти зору і відновлення потенційної здатності до злиття зображень з двох очей в єдиний зоровий образ.

Тактика хірургічного лікування розробляється залежно від типу косоокості. З точки зору хірургії лікування постійної форми косоокості з великою величиною кута косоокості, коли око відхилене значно, не представляє великій трудності. Ефект таких операцій очевидний для пацієнта. А для хірургів з певною кваліфікацією не складе труднощів.

Важко оперувати косоокість з непостійними і малими кутами. Нині розроблені технології проведення розрізу без застосування різального пристрою(ножиці, скальпель, лазерні промені). Тканини не розтинаються, а як би розсуються високочастотним потоком радіохвиль, забезпечуючи безкровне оголення операційного поля. Техніка операцій при косоокості мікрохірургічна, застосовується загальне знеболення із специфічним наркозом, що дозволяє повністю розслабити окорухові м’язи.

Залежно від об’єму операції тривалість її складає від 20 хвилин до півтора годин. Дитина виписується додому на другий день після операції. За відсутності вертикального компонента(коли око не зміщене вгору або вниз), як правило, робиться одна або дві операції на одному і другому оці, залежно від розмірів очного яблука і типу косоокості. Чим раніше досягають симетричного положення ока, тим благоприятнее перспектива лікування.

До школи дитина з косоокістю має бути максимально реабілітована. Якщо займатися проблемою косоокості комплексно, то лікування відбувається в 97% випадків. Завдяки своєчасно вилікуваному захворюванню дитина може нормально вчитися, позбавитися від психологічних проблем із-за дефектів зору, займатися згодом улюбленою справою.

Для дбайливих мам та татусів

Опубліковано у Будьте прикладом для дитини. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.