Ігри на порозі школи


Перехід від дошкільного віку до шкільного – складний і не завжди безболісний процес для дитини. Ми, дорослі, можемо допомогти своєму малюкові перейти цей рубіж спокійно і непомітно. На порозі школи дитини потрібно не стільки навантажувати навчанням, скільки дати можливість грати в розвиваючі ігри.

Шкідливі уроки

Підготовка до школи займає важливе місце в житті дошкільника і в житті його батьків. Багато мам і папи прагнуть зробити все, щоб їх чадо до початку школи знало якомога більше про навколишній світ, про світ людей і світ речей, щоб дитина навчилася складати і віднімати, говорити по-англійськи і користуватися комп’ютером. Але саме хворе місце – читання. Деякі батьки починають навчати читанню вже в ранньому віці, а якщо зустрічають опір – застосовують усі доступні заходи дії : просять, примушують, шантажують і тому подібне

Коли ж дитина починає читати – радісно віддають в школу, вважаючи, що до освітнього процесу він готовий. Але читання не є показником шкільної готовності, як і показником розумового розвитку і розвитку взагалі. Навчити рахунку, читанню і листу можна у будь-якому віці, що наочно показують методики раннього розвитку. Проте в першому класі різниця між дітьми готовими до школи і дітьми, з якими особливо не займалися підготовкою, зберігається лише 2-3 місяці, і вже до кінця другої чверті ця різниця зникає. Частенько діти, які до школи не готові, надалі, як правило, вчаться краще. Так відбувається тому, що шкільна готовність включає багато компонентів. Це не лише запас певних знань, умінь і навичок. Це, передусім, здатність контролювати свою поведінку, уміння концентрувати увагу впродовж тривалого часу, ставити завдання і планувати її виконання.

Дитина повинна навчитися думати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, уміти закінчити почату справу, навіть якщо первинний інтерес до нього втрачений. Дитина повинна мріяти стати першокласником. А наші діти часто не хочуть йти в школу або виявляють таке бажання тільки тому, що в школі не потрібно спати вдень. А це означає, що сучасні дошкільнята не хочуть ставати доросліше, не хочуть вчитися і отримувати знання. Їх так замучили в процесі підготовки до школи, що відбили всяке полювання до учбового процесу. Ось і виходить, що ми хочемо забезпечити дитині блискуче майбутнє і успішність, щосили з малих років готуємо до школи, а в результаті він виявляється до неї не готовий: на уроках розмовляє, завдань не запам’ятовує, при зустрічах з труднощами – боїться. Чому так відбувається? Тому що ми, дорослі, маємо своє уявлення про те, що краще для малюка, і забуваємо, що шестирічна дитина – це не маленький дорослий. У нього свій світ, свої уявлення про навколишню дійсність і свої закони розвитку. Але більшість знань, які отримують малюки, залишаються незатребуваними. Діти запам’ятовують, але не уміють користуватися тим, чому їх навчили, тому що потреби і інтереси стають однією стороною життя, а зайняття – інший, існуючою окремо. Але це зовсім не означає, що потрібно припинити займатися з дитиною. Це говорить про те, що потрібно враховувати закони, по яких він розвивається, не навчати, а розвивати у згоді з власними дитячими мотивами і питаннями. А вони пов’язані не з якимись абстрактними знаннями, а з його повсякденним життям. Психологи судять про готовність до школи по трьох її складових: інтелектуальній готовності, вольовій і мотиваційній.

Розвиваємо інтелект

Інтелектуальна готовність до школи має на увазі наявність певного запасу знань, розвиток уваги, орієнтування у навколишньому світі, здатність узагальнювати, порівнювати, класифікувати предмети, об’єкти і явища. Ці якості розвиваються саме завдяки пізнавальній активності, вируючій в дитині. Такі знання і навички, отримані із задоволення дитячої цікавості, міцно лягають у свідомості.

Експериментування

Пізнавальну активність потрібно підтримувати і не давати їй згаснути. Для цього можна використати простий, але дієвий метод – експериментування. Можна ставити питання і разом шукати відповідь. Наприклад, яке насіння дасть швидше сходи: пророщені або ні?, яка гілочка розпуститься швидше: в теплій або холодній воді?. Діти дуже люблять чаклунство, фокуси і вигадування, тому ви можете грати і розвиватися одночасно.

Одна дівчинка запитала у мами: – Звідки береться сніг? – А ти як думаєш? – Я думаю, що це борода Діда Мороза або. пір’я дуже білого птаха. – А хіба пір’я може танути? – Звичайно! І тоді мама вирішила провести експеримент. Вона узяла дві склянки. Удвох з дочкою вони наповнили снігом один, а пір’їнками з подушки інший, поставили на віконце і стали чекати. Через деякий час сніг в одній склянці став наповнюватися водою(танути), а інший як і раніше залишався білим і пухнастим. Яке було здивування дівчинки, коли вона раптом відкрила для себе, що сніг зроблений з води і тому може розтанути, а пір’їнки ніколи не розтануть, тому що вони зовсім з іншого матеріалу.

Цей простий експеримент пробудив в дівчинці таку цікавість, що вона активно почала цікавитися природою, тваринами, живими і неживими предметами. Ці знання вона отримала сама і цікавість, задоволена таким чином, породила інтерес до інших галузей знань. Діти дуже люблять ігри з водою. Фарбування води теж експеримент і гра одночасно.

Запропонуйте дитині розфарбувати воду в різні кольори. Вам знадобляться фарби, баночки або прозорі склянки і бажання пограти разом з дитиною. Крапаючи фарбу у воду і змішуючи її, ви разом можете відкривати властивості кольорів і закономірності їх появи. Експериментувати можна і з іншими матеріалами. Зараз у продажу є великий вибір наборів для творчості: кольоровий пісок, аплікація, вишивання, мозаїка. Особливий інтерес представляє робота з гіпсом. Від того, як дитина замісить розчин, залежить вага виробу, контури і крихкість. А це важливо, якщо повинна вийти, наприклад, фігурка-магніт. Якщо розчин густий, магніт буде важким і не зможе триматися на металевій поверхні, він увесь час сповзатиме вниз. Від того, які фарби використовуватимуться, залежить зовнішній вигляд виробу.

Непомітно для себе дитина вчиться спостерігати, робити висновки, порівнювати, узагальнювати і аналізувати. Якщо ми розуміємо під розвитком інтелекту збагачення різноманітною інформацією або оволодіння навичками рахунку, то повинні пам’ятати, що знання заради знань не принесуть малюкові користь хоч би тому, що він ними не користується, а отже вони лежатимуть даремним вантажем в його свідомості.

Сюжетно-ролева гра

Як це ні дивно, але багаті можливості для інтелектуального розвитку таїть в собі сюжетно-ролева гра. Вона є невід’ємною частиною життя дошкільника. Якщо раніше іграшки, а також їх заступники були опорою в грі – те до шести років діти перестають їх потребувати. Дитина переходить до якісно нового розумового процесу – образного мислення. Наприклад, граючи в театр, діти можуть включати в гру глядачів і критиків, контролерів, продаж квитків і саме представлення. Діти комплексно відображають соціальні ролі і цілий процес під назвою театральне життя. Граючи, вони виконують багато дій в думці. Погодьтеся, дуже складно бути гардеробником і артистом одночасно, та ще контролювати події усієї гри. А це є свідченням того, що дитина здатна бачити цілісну картину розігруваної ситуації, що власне і є одним з аспектів розумового розвитку.

Конструювання

Улюбленим дитячим зайняттям як і раніше залишається конструювання, яке стає усе більш складним. Ця гра не лише захоплююча, але і дуже корисна, оскільки в ній задіюється і одночасно розвивається просторове мислення і вольові процеси. Найпопулярніший конструктор – Лего, деталі якого скріплюються між собою. Наземні конструкції – міцні і можуть бути використані для сюжетно-ролевої гри. Є ще конструктори типу Архітектор. Він складається з великих дерев’яних або фанерних блоків. З нього можна будувати цілі міста і розгортати стратегічну гру. Конструювати можна не лише з конструктора, але і інших матеріалів(столи і ширми, папір і картон). Дуже цікаво і корисне конструювання з пластичніших матеріалів, наприклад з мокрого піску. Створюючи щось з конструктора, дитина підлаштовує свою руку до деталей конструктора, іноді великих, а іноді і дуже дрібним. Така діяльність також розвиває спритність рук і дрібну моторику. Ігри на вулиці допомагають в розвитку образного і просторового мислення. Діти будують греблі з піску, тунелі з снігу, курені з того, що попадеться під руки. У таких іграх вони вчаться планувати свої дії, співвідносити образ будови з реальною спорудою, цілеспрямовано доводити почату справу до кінця.

Головоломки і загадки

Бажання думати, шукати рішення, проявляти наполегливість розвивають головоломки, загадки, задачки-жарти, а також ігри на складання цілого з частин. Можна використати не лише ігри типу Танграм, але і звичайні сірники і палички. З них можна будувати конструкції і малювати картини. Такі ігри краще підготують дитину до школи, чим нескінченне виконання завдань в зошитах за вказівкою дорослих. Купуючи дитячі кросворди, переконаєтеся в тому, що дитина володіє грамотою, а питання і завдання відповідають віку. Річ у тому, що занадто складні завдання можуть убити бажання шукати правильні відповіді, а занадто легкі швидко стануть нецікавими. Отже, інтелектуальна готовність до школи – це не просто розвиток навичок рахунку, листа і читання. Це готовність дитячого розуму до ухвалення самостійних рішень, уміння аналізувати, яка базується на високій пізнавальній активності.

Виховуємо волю

Окрім розвитку розумових здібностей, найважливішою умовою готовності до школи є так звана вольова готовність, тобто здатність дитини діяти за правилами і домагатися своєї мети. Нині на прилавках магазинів можна знайти різноманітні методичні посібники, в яких дітям пропонують обводити різні картинки і букви по точках, домальовувати фігури, штрихувати картинки і ін. Усе це, звичайно ж, відпрацьовує певні навички, але не більше.

Продуктивна діяльність

Для виховання вольових якостей великі можливості таїть в собі насичена продуктивна діяльність. На додаток до аплікації, ліпленню і малюванню на прилавках можна знайти набори для вишивання, в’язальні машини, ткацькі верстати і тому подібне. Таке зайняття вимагає уваги, терпіння і цілеспрямованості, а це, як відомо, найважливіші компоненти шкільної готовності. Після копіткої, але цікавої роботи дитина випробовує найбільшу гордість за себе. Головне, щоб вона лежала не у сфері дорослих інтересів, а у сфері інтересів самої дитини. Дошкільник починає вчитися граючи. Спочатку народжується інтерес до самого процесу, потім до отримання результату. До такої діяльності він спочатку відноситься як до гри з певними правилами. І непомітно для себе опановує учбові дії. З’являється бажання вчитися, тобто освоювати нове для себе.

І хорошими помічниками в підготовці дітей до школи можуть бути різноманітні набори для дитячої творчості: для вишивання, аплікації і всіляких виробів з різного матеріалу. Наприклад, набори для вишивання мають в комплекті нитки, полотно, голку(причому голка може бути як звичайною, так і великою і пластмасовою). Враховуючи вік дитини, підбирайте складність малюнка, товщину нитки і тому подібне. Чітко дотримуючись правил виконання малюнка і послідовності дії, дитина отримує красивий і практичний результат, який можна використати; наприклад пов’язати шалик ляльці або накрити її покривалом. Також цікаві набори для малювання кольоровим піском. Подібне зайняття можна організувати і самостійно. Для цього вам знадобиться пластилін, лист картону і крупи, які є у будинку. Акуратно розкотіть по картону пластилін рівним шаром, олівцем намалюйте на нім малюнок, а потім замість фарб використайте крупу. Діти із задоволенням створюють шедеври з такого матеріалу.

Ігри за правилами

Ще одним методом розвитку волі дитини, а значить і вольовій готовності до школи, являються ігри з правилами. Це можуть бути рухливі і настільні ігри. Ігри з правилами сприяють розвитку уміння робити те, чого робити не хочеться. Вони допомагають навчитися ставити цілі, приймати самостійні рішення, докладати зусилля і долати труднощі на шляху. І найголовніше – оцінити результат своїх дій і приймати свій програш. Саме у грі з правилами затребувана і розвивається довільність, тобто можливість усвідомленого управління собою.

Настільні ігри

6-7 років – це вік розквіту настільних ігор. Все залежить від того, як часто в сім’ї або дитячому саду діти грають в такі ігри, як Лото, Доміно, Гусек(з гральним кубиком) та ін.

Лото. Варіанти цієї гри різноманітні. У комплекті можуть бути традиційні барильця з цифрами, картки з тваринами, рослинами і тому подібне. Ведучий показує маленькі картки по черзі, а гравці знаходять такі ж у себе на великих картах і закривають їх маленькими. Перемога дістається тому, хто першим закриє свої віконця.

Гусек. Гра має сюжет, відбитий на гральному полі, яке є дорогою з перешкодами. Гравці по черзі кидають кубик і ходять. На шляху зустрічаються труднощі, які можуть повернути гравця на декілька кроків назад, а то і до старту. Перемагає той, хто, минувши усі перешкоди на своєму шляху, першим дістанеться до фінішу. Головне – діяти за чітко встановленими правилами, яких необхідно дотримуватися упродовж усієї гри. Якщо хтось з учасників їх не дотримується, то вибуває з гри. Необхідно мати витримку, щоб виконувати правила, а це може бути складно. При купівлі такої гри намагайтеся вибирати зрозумілий дитині сюжет. Нині у продажу є ускладнені варіанти цієї гри, що допомагають дитині закріпити певні навички, наприклад навичка рахунку. Але такі розумові дії можуть відвести дитину від самої гри і затьмарити її напругу і азарт. Головне, щоб гра залишалася грою і не була переобтяжена математичними задачками або читанням слів.

Ігри і іграшки для старших дошкільнят

Експериментування

Зайняття з водою, піском, гіпсом і іншим природним матеріалом.

Конструювання

Будівельний матеріал типу конструкторів Лего, Архітектор і ін.

Логічне мислення

Головоломки, задачки, задачки з прихованим змістом, Що переплутав художник? і тому подібне

Продуктивна діяльність

Набори для аплікації, ліплення, малювання, вишивання, в’язальні машини, ткацькі верстати, для дівчаток набори з намистинками і волосінню, Фантазер – набір для виготовлення картин з кольорового піску і тому подібне

Ігри з правилами

Настільні ігри Лото, Доміно, Бродилки з гральним кубиком та ін.

Сюжетно-ролеві ігри з казковими, побутовими і шкільними сюжетами

Ігри в Школу(учнів, вчительку, маму відмінника або двієчника), Професії(діти придумують сюжети і беруть на себе ролі дорослих людей) і тому подібне

Виявляємо мотив

Але все таки головною проблемою при підготовці дитини до школи являється його бажання вчитися, тобто мотиваційний компонент. Саме це найпоширеніша трудність. Близько половини дітей 6-7-річного віку не хочуть йти в школу або втрачають це бажання в перші місяці навчання. Як не дивно, але це результат посиленої підготовки з боку дорослих. Цікаво, що діти, граючи в школу з різною позицією школяра, по-різному проявляють себе. Діти, у яких внутрішня позиція школяра сформована, грають в учнів; а діти, у яких вона не сформована, – в учителі, в зміни, в прихід і відхід з школи. Для розвитку мотиваційної готовності добре грати в ролеві ігри з шкільними сюжетами. Діти беруть на себе ролі(вчительки, учня, мами і так далі) і розігрують учбовий процес. Вони із задоволенням грають в те, як прокидаються і збираються в школу, як займаються і бігають на змінах, стараються, виконують домашні завдання і отримують п’ятірки за хороші відповіді. Як відомо, добре вчаться не ті діти, які добре читають, вважають і малюють, а ті, які хочуть чомусь навчитися. І формується ця мотиваційна готовність саме в спілкуванні з дорослими.

Для дбайливих мам та татусів

Опубліковано у Основні правила турботи. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.