Кишеньки на дитяче ліжечко


Спочатку на пеленальном столі на невеликому рознесенні стояло усе необхідне для малюка: олія, вата, ватні палички, серветки і так далі. Стіл застелений шарами: ковдра, церата, пелюшка – все чистенько і красиво! Але чомусь через неделю-другую він потихеньку почав обростати: + ще один крем, тепер під підгузники, + крем Д-пантенол від попрілостей, + шкарпеточки тонкі згори на повзунки, + шкарпеточки теплі, щоб не замерзнули лапки, +ще одні такі плюшеві і пухнасті, адже ще потрібно і рукавицям місце знайти і так далі і тому подібне

Подивилася я на усе це неподобство і вирішила: потрібно з розумом використати наявний простір, а саме – зшити для усього цього багатства кишеньки і повісити їх біля столу на край ліжечка, і красиво, і какой-никакой порядок!

Отже, беру газету, вирізую шматок потрібного розміру, приклавши до спинки ліжечка.

кишеньки на дитяче ліжечкоДалі розклала на цьому шматку все, що хотіла розкласти по кишеньках, тобто не просто декілька однакових кишень, а для кожної речі свій індивідуальний будиночок потрібного розміру, хоча і зробила пару кишень про всяк випадок, для непередбачених мешканців. Для шкарпеточок і рукавиць кишені потрібні були об’ємними(у одному з них згодом оселилася вата прямо у баночці), для градусника і кремів кишені вузькі і довгі, а для ножиць досить простої перемички.

Щоб уся ця пишність стала дійсна пишністю, вирішено було кишеньки прикрасити. Знайшла десь на просторах інтернету контур ось такого милого зайця, підігнала в Word – е до потрібного мені розміру, надрукувала в декількох екземплярах.

Далі оформляла кожну кишеню окремо, шарами: основна тканина, капрон(шматочок бантика з щасливого дитинства), і листок із зображенням зайчика, все скріпила англ. шпильками і прострочила по контуру дрібним зиг-загом.

Прибрала папір, і акуратно манікюрними ножицями зрізувала зайву тканину: в основній тканині – усередині контура, а капрон – зайвий з країв, ось і вийшло прозоре віконце. На деяких зайців пішов шматочок сітки, що завалялася. Частина кишень зробила з широкої капронової стрічки з малюнком-сіткою(з того-ж щасливого дитинства), а ще парочка з тонкої і вже древньої сорочечки.

Основа – перовою тик(він щільний, добре тримає форму). Згори пришила завязочки і прив’язала на ліжко, хоча можна було прикріпити на дерев’яну планку і повісити на стіну.

Результат надаю вашій увазі. Сподіваюся, кому-небудь мій досвід буде корисний. Удачі в рукоделках!

Для дбайливих мам та татусів

Опубліковано у Прості сімейні поради. Додати до закладок постійне посилання.

Коментарі не дозволені.